Восьмий день. 3 березня.
Зв’язку досі немає. В іншій частині села дали світло. Військові стріляють по мирним, якщо ті десь лазять. Обстріляли дядька на мосту, той вийшов подивитися. Обстріляли тьотку на велосипеді. Та їхала через міст. Назад повзла уже. Погано, що немає зв’язку.
Можлива жесть почнеться, коли у людей кінчиться їжа. Тут деякі дурікі приїхали ледь не в одних трусах. І тепер сидять на шиї у інших. Вони, схоже, уже лазять по хатах і крадуть курей і гусей.
Інколи пробиваються смс від Олі, хоч взнаємо новини.
Настрій так собі. Вийти назад до своїх не реально, підірвані мости, навіть Малий Круполь захоплений. Тому що буде, те буде.
Нажаль, США виступало до війни кожен день, а зараз сховалися. Про ЄС мовчу. Тікі прапор і смайлікі. Ну хоч щось. Хоча що це дасть щось тим, хто під градами чи в окупації? Звісно добре, що вони збирають гуманітарку і їжу, але як вона дійде до дійсно тим, кому вона потрібна? Вона в основному іде туди, де і так їжа є - не окуповані території. Тому виходить так, що наче і допоміг, зібрав купу речей і їжі, але…дійсно страждучим нічого не доходить, лише тим, які і так не погано живуть.
В гаражі знайшов квасолю, грам 100. Їй три роки. Вирішили все одно зварити і з’їсти. Крутили мед, на стінках залишилося - все зібрали ложкою і в банку.
От сидиш під танками і думаєш, чи вірний був вибір? Потім бачиш обстріли Чернігова, Харькова, передмість Київа - і жахаєшся. Що ми ще не дуже погано живемо, град не виє над нами і не бомбардують зверху. Стоять танки, але поки нікого не чіпають.
Так як ми без інтернету, то дивимося телеканал. Показують якийсь треш: родила трійню в підвалі, Лжичко зібрала хлам в карпатах, отой жирдяй качок на фоні гір розповідає як він буде змагатися з росіянами…плюс якісь жовтоблакитні паради в Берліні, футбольні матчі “Україна ми з тобою” і тд. Це чисто щоб люди думали, що чимось корисним займаються. А не вводять закрите небо і перешкоджають знищенню цивільного населення з повітря. Типова демократична стурбованість. За яку платять життям тисячі українців і ми по факту воюємо одні проти двох країн.
Не знаю, що буде при наступу наших, якщо він буде. Чи роздовбають село, чи ні? Хочеться, щоб вони просто видохлись і пішли звідси або з бронею, або без.